- поконати
- -а́ю, -а́єш, док.1) неперех. Померти, загинути (про всіх чи багатьох).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поконати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поконати — конам, наш, Пр. Див. поконувати … Словник лемківскої говірки
правомъ поконати — даказаць віну ў судовым парадку … Старабеларускі лексікон
поконаний — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до поконати 2) … Український тлумачний словник
поконання — я, с., рідко. Дія за знач. поконати 2) … Український тлумачний словник
поконаний — на, не, Пр. Дієпр. пас. мин. ч. до поконати … Словник лемківскої говірки